МОЗ України схвалює Позицію НТГЕІ № 18-10/2021-1 (https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/2021.10.25_Pozytsia_NTGEI_18.10.2021.pdf) (офіційна заява) щодо окремих питань вакцинації проти COVID-19 в Україні в частині введення додаткової дози в рамках первинної схеми вакцинації для імуноскомпроментованих осіб незалежно від того, вакцина якого виробника була використана в первинній вакцинації щонайменше через 28 днів після другої (першої дози для однодозної схеми первинної вакцинації) дози вакцини проти COVID-19. Оптимально ввести додаткову дозу в період до 3 місяців від отримання останньої дози в первинній вакцинації.

Згідно з цієї позиції НТГЕІ терміни та поняття “додаткова” (третя доза для дводозних схем вакцинації, друга доза — для однодозної схеми вакцинації) та “ревакцинальна (бустерна)” дози вживаються в наступних значеннях:

  • ревакцинальна (бустерна) доза— доза, яка вводяться з метою посилення імунної відповіді/ефективності вакцини, що згасає з плином часу;
  • додаткова доза— доза, яка вводиться з метою досягнення кращого захисту у осіб, які за станом свого здоров’я (наприклад, імуноскомпроментовані особи), мають нижчу ефективність вакцин у порівнянні з ефективністю вакцини в загальній популяції.

Питання введення ревакцинальної (бустерної) дози для усіх — НТГЕІ поки не рекомендує.

Відомості щодо введення додаткової дози до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я необхідно вносити як третю дозу з двох доз дводозної вакцини (3/2).

Згідно з рекомендаціями НТГЕІ введення додаткової дози є необхідною в таких ситуаціях:  

  1. Особам з первинними або набутими імунодефіцитними станами на момент вакцинації, такими як:
  • гострі та хронічні лейкози, клінічно агресивні лімфоми (включаючи лімфому Ходжкіна), які перебували на терапії на момент вакцинації або протягом 12 місяців після досягнення ремісії;
  • особи, які перебувають під наглядом з хронічними лімфопроліферативними розладами, включаючи гематологічні злоякісні пухлини, такі як низькодиференційована лімфома, хронічний лімфоїдний лейкоз, мієлома, макроглобулінемія Вальденстрема та інші плазмоклітинні дискразії (цей перелік не є вичерпним);
  • імуносупресія, спричинена ВІЛ, з кількістю CD4 <200 клітин/мкл для дорослих або дітей;
  • первинні або набуті клітинні|/комбіновані імунодефіцити з лімфопенією (<1000 лімфоцитів/мкл) або з функціональним розладом лімфоцитів;
  • алогенна/аутологічна трансплантація стовбурових клітин протягом попередніх 24 місяців;
  • трансплантація стовбурових клітин понад 24 місяці тому з постійною імуносупресію або хворобою трансплантат проти господаря (GVHD);
  • стійка агаммаглобулінемія (IgG <3 г/л), зумовлена первинним імунодефіцитом (наприклад, загальний варіабельний імунодефіцит) або вторинним до захворювання/терапії.
  1. Особам, які перебувають на імуносупресивній або імуномодулюючій терапії під час вакцинації, включаючи:
  • ті, хто отримує або отримував імуносупресивну терапію з приводу трансплантації солідних органів протягом останніх 6 місяців;
  • ті, хто отримує або отримував протягом останніх 3 місяців таргетну терапію при аутоімунних захворювань, таку як інгібітори JAK або біологічні імуномодулятори, включаючи В-клітинну таргетну терапію (включаючи ритуксимаб, але в цьому випадку реципієнта вважатимуть імунодефіцитним протягом 6 місяців), Т-клітині ко-стимулюючі модулятори, моноклональні інгібітори фактора некрозу пухлини (TNFi), препарати рецептори до TNF, інгібітори рецепторів інтерлейкіну (IL) -6, інгібітори IL-17, інгібітори IL 12/23, інгібітори IL 23 (примітка: цей список не є вичерпним);
  • ті, хто отримує або отримував протягом останніх 6 місяців імуносупресивну хіміотерапію або променеву терапію за будь — якими показаннями.
  1. Особам з хронічним імуноопосередкованим запальним захворюванням, які отримували або отримували імуносупресивну терапію до щеплення, включаючи:
  • високі дози кортикостероїдів (еквівалентно ≥ 20 мг/добу за преднізолоном) протягом більше 10 днів у попередньому місяці;
  • довготривалий прийом помірних доз кортикостероїдів (еквівалент ≥10 мг

преднізолону на добу протягом більше 4 тижнів) протягом останніх 3 місяців;

  • небіологічні пероральні імуномодулюючі препарати, такі як метотрексат> 20 мг на тиждень (перорально та підшкірно), азатіоприн> 3,0 мг/кг/добу, 6-меркаптопурин> 1,5 мг/кг/день, мікофенолат> 1 г/день у попередні 3 місяці;
  • комбінована терапія в індивідуальних дозах, нижчих за зазначені вище, включаючи прийом ≥7,5 мг преднізолону на день у поєднанні з іншими імуносупресивними препаратами (крім гідроксихлорохіну або сульфасалазину) та пацієнтами, які отримували метотрексат (будь -яку дозу) з лефлуномідом протягом останніх 3 місяців.
  1. Особам, які отримували високі дози стероїдів (що еквівалентно> 40 мг преднізолону на добу тривалістю понад тиждень) з будь-якої причини за місяць до вакцинації.
  • Особи, які отримували короткочасну терапію імуносупресивними  препаратами (≤40 мг преднізолону на день) у зв’язку з гострим епізодом (наприклад, астма / ХОЗЛ / COVID-19) та особи, які приймали кортикостероїди при недостатності надниркових залоз в якості замісної терапії, не вважаються як такі, що мають сильну імуносупресію, та вакцинація яких дозволяє сформувати адекватну імунну відповідь при первинній вакцинації.

Отримання додаткової дози не передбачає видачу чи продовження документів по вакцинації (COVID-сертифіката, Міжнародного свідоцтва про вакцинацію).