21 вересня відзначається Міжнародний день поширення інформації про хворобу Альцгеймера.
Хвороба Альцгеймера – це набутий розлад інтелекту. Хвороба супроводжується поступовим та стійким зниженням інтелектуальної мозкової діяльності. Людина втрачає раніше засвоєні навички та знання і не в змозі засвоювати нові. Хворі не можуть вести повноцінний спосіб життя і виконувати навіть елементарні побутові завдання.
Цифри і факти
Хвороба Альцгеймера названа на честь доктора Алоїса Альцгеймера. У 1906 році Альцгеймер помітив зміни в мозковій тканині жінки, яка померла від незвичного психічного захворювання. Її симптоми включали втрату пам’яті, проблеми з мовою та непередбачувану поведінку. Після її смерті він оглянув її мозок і виявив багато аномальних згустків (тепер їх називають амілоїдними бляшками) і переплутаних пучків волокон (тепер їх називають нейрофібриляр-ними, або тау, клубками). Ці бляшки та клубки в мозку досі вважаються одними з головних ознак хвороби Альцгеймера. Ще одна особливість — втрата зв’язків між нейронами в мозку, які передають повідомлення між різними частинами мозку, а також від мозку до м’язів і органів тіла.
Основна причина поширення хвороби у світових масштабах – зростання кількості літніх людей.
Найчастіше вражає осіб після 65 років, до 65 – зустрічається рідко, а до 45 років – практично ніколи.
За останнє десятиліття хвороба все частіше вражає людей у молодшому віці – до 60 років. Виняток у статистиці припадає на хворих із синдромом Дауна: у цієї групи пацієнтів перші ознаки захворювання настають частіше до 30 років.
Чоловіки хворіють на хворобу Альцгеймера в 2-3 рази рідше, ніж жінки. У дітей та підлітків вона не спостерігається.
Ознаки та симптоми хвороби Альцгеймера
Проблеми з пам’яттю, як правило, є однією з перших ознак когнітивних розладів, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Деякі люди з проблемами пам’яті мають стан, який називається легким когнітивним порушенням (ЛКП). З ЛКП люди мають більше проблем з пам’яттю, ніж зазвичай для свого віку, але їх симптоми не заважають їхньому повсякденному життю. Труднощі з пересуванням і проблеми з нюхом також були пов’язані з ЛКП. Літні люди з ЛКП мають більший ризик розвитку хвороби Альцгеймера.
Перші симптоми хвороби Альцгеймера відрізняються від людини до люди-ни. Для багатьох погіршення аспектів пізнання, не пов’язаних із пам’яттю, таких як пошук слів, проблеми із зором/просторовими функціями та порушення міркувань чи суджень, може сигналізувати про дуже ранні стадії захворювання.
Стадії хвороби Альцгеймера
1. Легка форма. По мірі загострення хвороби Альцгеймера люди відчувають більшу втрату пам’яті та інші когнітивні труднощі. Проб-леми можуть включати блукання та заблукання, проблеми з фінансами та оплатою рахунків, повторення запитань, довше виконання звичайних щоденних завдань, а також зміни особистості та поведінки. Пацієнтам часто ставлять діагноз саме на цій стадії.
2. Середньотяжка форма. На цій стадії пошкодження відбувається в областях мозку, які контролюють мову, міркування, свідоме мислення та сенсорну оброб-ку, наприклад здатність правильно розпізнавати звуки та запахи. Погіршується втрата пам’яті та сплутаність свідомості, і люди починають мати проблеми з впізнаванням рідних і друзів. Вони можуть бути не в змозі вивчати нове, виконувати багатоетапні завдання, наприклад одягатися, або справлятися з новими ситуаціями. Крім того, люди на цій стадії можуть мати галюцинації, марення, паранойю та можуть поводитися імпульсивно.
3. Важка форма. Зрештою, бляшки та клубки поширюються по всьому мозку, а мозкова тканина значно зменшується. Люди з важкою формою хвороби Альцгеймера не можуть спілкуватися і повністю залежать від інших людей.
Профілактика
Профілактика цієї недуги – це активне та цікаве життя. Коли у людини мозок працює постійно, у ньому формуються нові зв’язки між нейронами. Ці зв’язки замінюють інші клітини мозку, які з якоїсь причини померли. Оскільки причина формування бляшок та клубків протеїну ще вивчаються, методи профілактики спрямовані на підвищення стійкості мозку.
Тренування мозку – ефективна та науково підтверджена практика для запобігання виникненню хвороби Альцгеймера. Поступова втрата розумових здібностей трапляється у кожного десятого українця, здебільшого у віці після 65 років.
Але є техніки, що допоможуть зберегти розумове здоров’я. Ось вони:
- Тренуйте пам’ять.
Спробуйте скласти й запам’ятати список продуктів, план справ на тиждень тощо. Потім подивіться, скільки пунктів списку ви можете пригадати через одну-дві години. Чим довший (і складніший) список, тим жорсткіше тренування для вашого мозку.
- Опануйте мнемонічні техніки.
Результати дослідження, опублікованого у 2017 році в журналі Neuron, довели, що мнемонічні техніки дозволяють підвищити місткість пам’яті та переналаш-тувати нейронні зв’язки. Такою технікою є «чертоги розуму». Суть їх полягає в тому, щоб уявити добре знайоме місце або ландшафт, і «населити» його тими речами, які треба запам’ятати. Тоді цифри, факти або ж навіть невеликі тексти стануть асоціюватися зі звичним місцем. Уявляючи це місце, можна легко згадати потрібні речі. Такі вправи на пам’ять відкладають настання Альцгейме-ра та знижують симптоми хвороби, якщо вона вже настала.
- Робіть повсякденні справи незвичним способом.
Чистіть зуби іншою рукою, приймайте душ із заплющеними очима, ходіть новими маршрутами, вмикайте телепередачі або подкасти на тему, що вам здається новою. Головне — регулярність.
- Читайте вголос.
Коли ми читаємо вголос або слухаємо чиєсь читання, в мозку залучаються інші нейронні ланцюги, ніж коли ми читаємо беззвучно. Читання вголос (а також арифметичні операції) дозволяє активізувати префронтальну зону мозку, а для збереження пам’яті важливо залучати різні мозкові центри. Читання вголос допомагає як здоровим, так і хворим на деменцію людям.
- Мізкуйте.
Розгадуйте ребуси й головоломки, пазли, шахи, і особливо судоку – все це піді-йде. Ці вправи не потребують особливих умінь чи спеціальних пристосувань, тому їх можна легко виконувати щодня. Запорукою успіху є регулярність: саме цей фактор є найсуттєвішим для попередження втрати розумових здібностей у багатьох наукових дослідженнях.
- Правильно харчуйтесь
Вивчення та аналіз епідеміології хвороби показав, що жителі Індії страждають від недоумства в 5 разів рідше за інші раси. Дослідження показали, що така ситуація може бути спричинена великим споживанням карі. У цій приправі міститься куркумін, який зменшує зміни у мозку. Якщо говорити про харчу-вання, воно має бути повноцінним та різноманітним, містити крупи та зелень. Також для мозку корисні вітаміни А, В12. Їх можна приймати з їжею або у вигляді окремих вітамінів
- Організовуйте прогулянки.
Старайтеся більшу частину вільного часу перебувати на свіжому повітрі, частіше відвідувати парки, сквери та інші затишні природні куточки.
Будьте здорові, з повагою Херсонський районний відділ
ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»